ПОРАДНИК ДЛЯ БАТЬКІВ

       Сім'я і школа — це берег і море. На березі дитина робить свої перші кроки, отримує перші уроки життя, а потім перед нею відкривається непізнане море знань, шлях у якому прокладає школа. Це не означає, що дитина повинна зовсім відірватися від берега — бо ж навіть моряки дальнього плавання завжди повертаються.Сім'я дає дитині первинну підготовку до життя, яку школа все-таки дати не може, оскільки необхідний безпосередній дотик до світу близьких, які оточують дитину, світом дуже рідним, дуже потрібним, світом, до якого дитина з перших років звикає і з яким рахується. А вже потім народжується почуття самостійності, яке школа повинна підтримувати.Потреба у здоровому способі життя, розвинений інтелекті широкий всебічний розвиток, інтелігентність у спілкуванні, естетичне сприйняття світу — ось результат спільної виховної діяльності сім'ї та школи. Принципи і підходи, які повинні працювати на кінцевий результат, реалізуються в школі, але необхідно, щоб все життя учня, виховуюче і розвиваюче, будувалося на єдиній основі в стінах навчального закладу та дому.
Азбука виховання для батьків
А — азбуку виховання повинні знати всі батьки
Б — будьте при дітях витриманими в своїх вчинках.
В — вас запитують — уважно слухайте, дайте відповідь.
Г — говоріть з дитиною у зрозумілій для неї формі.
Д — дайте можливість дитині винайти самостійність.
Є — єдність між педагогами і членами сім'ї — запорука успішного виховання.
Ж — життя дитини повинно бути заповненим посильною працею.
З — знайте: основи виховання завдаються з раннього дитинства.
І — ігри — запорука здорового фізичного розвитку дитини.
К — корисно знати: любов до дитини має бути поміркованою.
Л — любов до рідного краю виховуйте з дитинства.
М — мама і мир — найдорожче для дітей.
Н — не говоріть дітям неправду.
О — одяг має бути охайним.
П — прагніть завжди чинити з дітьми справедливо.
Р — розмовляйте з дітьми часто, співайте разом.
С — стежте за своєю поведінкою, бо діти наслідують вас.
Т — трудитися навчайте з раннього віку.
У — успіх,у вихованні залежить від здорової атмосфери в сім'ї.
Ф — фізкультура повинна стати для дитини улюбленим уроком.
X — хай завжди дитина відчуває інтерес до себе.
Ц — цілеспрямованість у вихованні допоможе досягти значних успіхів
Ч — частіше бувайте з дитиною на природі.
Ш — шум — ворог здоров'я дитини
Щ — щастя і радість дітей — у ваших руках.
Я — якщо хочете, щоб ваша дитина була ввічливою, справедливою, чесною, ставилася до всіх з любов'ю, дотримуйтесь цих порад самі.
Рекомендації батькам
  1. Сприяйте роботі своїх дітей і постійно контролюйте її.
  2. Визначте постійне місце, де зручно виконувати домашнє завдання, читати книжки, газети. Якщо дитина пише правою рукою, світло має падати на книгу або зошит з лівого боку.
  3. Стежте, щоб дитина вчасно приходила до школи та поверталася. Контролюйте, 40 не було пропусків уроків, запізнень без поважних причин.
  4. Вимагайте, щоб дитина починала виконувати уроки у передбачений режимом час. Після кожних 50 хвилин занять - 10 хвилин відпочинку.
  5. Не відривайте дитину від роботи під час виконання домашнього завдання.
  6. Перевіряйте виконані письмові роботи, нехай дитина розповість вивчене своїми словами, відповість на запитання.
  7. Майже кожного дня продивляйтесь щоденник дитини.
  8. Виховуйте любов до навчання та школи, повагу до вчителя, старших.
  9. Не критикуйте при дітях учителя, школу; про помічені недоліки в роботі вчителя, школи кажіть самому вчителеві, директорові школи.
  10. Частіше розмовляйте з дитиною про те, що було в школі цікавого, що заважає їй краще вчитися, дайте поради, поділіться досягненнями у своїй роботі.
  11. Один—два рази на місяць відвідуйте школу, розмовляйте з учителями, класними керівниками.
  12. Обов'язково відвідуйте всі батьківські збори.
  13. Не відправляйте дітей купувати цигарки та спиртні напої.
  14. Привчайте дитину слухати музику, читати художню літературу, виховуйте інтерес до образотворчого мистецтва, фізкультури.
  15. Передплачуйте дітям газету, журнал.
Пам'ятка для батьків
  1. На прикладах із життя демонструйте дітям зразки чесного виконання обов'язку перед суспільством і сім'єю.
  2. Відвідуйте збори і заняття для батьків.
  3. Виділіть школяреві постійне робоче місце.
  4. Привчайте учня до охайності,дбайливого ставлення до шкільного майна і навчальних посібників.
  5. Щоденно цікавтесь успіхами дитини в школі. Радійте успіхами малюка, допомагайте йому, але пам'ятайте, що допомога і контроль не повинні бути муштрою, моралізуванням.
  6. Сприяйте тому, щоб дитина брала участь у заходах, які проводяться в класі або школі.
  7. Намагайтеся вислухати дитину до кінця. Поділитися своїми враженнями — природна потреба малюка.
  8. Організовуйте дозвілля дитини.
  9. Систематично привчайте дитину до праці.
  10. Пам'ятайте, що тільки разом зі школою можна добитися бажаних результатів у вихованні і навчанні дітей. Учитель - ваш перший порадник і друг. Радьтеся з ним і підтримуйте його авторитет. Зауваження щодо роботи вчителя висловлюйте у розмові з ним. Не робіть цього у присутності дітей.
Заповіді для батьків
  •  Не чекайте, що ваша дитина буде такою, як ви.
  •  Не чекайте від дитини плати за все, що ви для неї зробили. Видали їй життя, як вона може віддячити вам? Вона дасть життя іншому.
  •  Не зганяйте на дитині свої образи, щоб на старість не їсти гіркий хліб.
  •  Не ставтеся до проблем дитини зверхньо. Дитині важко не менше, ніж вам, оскільки в неї немає життєвого досвіду.
  •  Не принижуйте дитину!
  •  Не карайте себе, якщо не можете зробити чогось для своєї дитини. Карайте - якщо можете, але не робите.
  •  Умійте любити чужу дитину. Ніколи не робіть їй того, чого не хотіли б для власної.
  •  Любіть свою дитину всякою,— не талановитою, не везучою.

 

Як уникнути конфліктів із власною дитиною?

Часто ми спілкуємося з дітьми приказним тоном: "Іди спати! Почисть зуби! Сядь рівно!" Ми читаємо їм лекції, критикуємо, загрожуємо: "Не забереш іграшки - не вийдеш на вулицю!" Наше поводження настільки передбачувано, що діти найчастіше знають, що ми їм скажемо, і не слухають,точніше, "не чують" нас. По суті, ми ведемо щоденну боротьбу із власними дочками й синами, у якій немає переможців!

  Чи можна поліпшити взаємини з дітьми? Чи можна не дратуватися, не сваритися? Звичайно. Просто потрібно дотримуватися всього трьох правил: любити їх (що ми й робимо), поважати (що робимо дуже рідко) і створювати умови для співробітництва (чого робити не вміємо). Іншими словами, треба прислухатися до думки дитини й контролювати свою реакцію на його поводження.

У цьому Вам допоможуть кілька практичних порад. Спробуйте застосувати їх у спілкуванні з Вашим малям, і Ви переконаєтеся, наскільки вони діючі. 

Правило "одного слова"
Якщо Ви хочете, щоб дитина Вас "почула", не висловлюйте всього, що думаєте про його поводження. Використайте "правило одного слова", що характеризувало б ситуацію. Можливо, його прийдеться повторити кілька разів, але це краще, ніж кричати й загрожувати. Наприклад, перед сном маля повинен скласти свої іграшки. Якщо Ви скажете : "Скільки разів я тобі говорила, що іграшки треба забирати! Ти така велика, а дотепер не можеш цього запам'ятати", - дитина вже після першої фрази перестане сприймати сказане. Спробуйте замість гнівної тиради вимовити (тільки не в приказному тоні) одне слово: "Іграшки!" Воно стане своєрідним паролем збирання.
Результати неслухняності
Пригадайте, скільки разів протягом дня Вам доводиться говорити своєму синові або дочці: "Зроби математику, а то одержиш двійку", "Іди снідати, інакше їжа охолоне", "Не випереш носочки - підеш у брудних"? Чи спрацьовують Ваші вказівки? Чи не краще кілька разів дати дитині можливість переконатися, до чого приводить неслухняність і які її наслідки. Якщо Сашко не зробить математику, то завтра на уроці він дійсно одержить двійку. Якщо Світла не прийде вчасно до стола - буде їсти холодний суп. Якщо Катя не випере носочки - ранком надягне брудні.
Ця важлива фраза "як тільки"
Є кілька слів, які Вам треба намагатися не вживати: "якщо", "чому", "ти ніколи..."
Ці слова "якщо", як правило, починаються погрози: "Якщо ти не будеш чистити свої туфлі, я ніколи не куплю тобі нових". У дитини відразу ж виникає відповідна негативна реакція, мол, ну й не треба.
"Чому" - звичайний початок обвинувачення. Після фрази: "Чому ти не кладеш речі на місце?" - Ваше маля, швидше за все, почне оборонятися, а не забирати.
Словосполучення "ти ніколи" сприймається в штики. "Ти ніколи не підмітаєш у кімнаті..." - звучить як обвинувачення, а не спонукання до дії. Краще сказати: "У кімнаті багато пилу. Настав час підмести підлогу".
Якщо Ви хочете, щоб дитина виконала не занадто приємну для неї роботу, спробуйте побудувати фразу так: "Як тільки кімната буде прибрана, ти зможеш подивитися телевізор".
Воля вибору
Кожний з нас має свої пристрасті, смаки, судження. І Ваша дитина, якою би маленькою вона не була, - не виключення. Не ущемляйте її права, адже вона - особистість. Маля в стані вирішити самостійно, яку їжу й одяг вибрати й у якій послідовності виконувати доручену йому роботу. Запитайте в нього, що він буде їсти на сніданок бутерброд із сиром або з ковбасою. Перед тим як зшити або купити дочки плаття, обговоріть з нею тканину й фасон. Під час вбирання у квартирі запропонуйте дитині на вибір: вимити підлогу або підмести.
Попередження про неприємності
Відвідування лікарів і інші неприємні для дитини події будуть сприйматися інакше, якщо поговорити з нею заздалегідь: "Я розумію, що тобі не хочеться, але йти треба".
Часто буває так: Ви збираєтеся з дочкою в гості. Там Ваше маля настільки захоплюється грою з подружкою, що його ніякими силами не повести додому. Домовтеся з ним: "Давай поставимо годинник на такий-то час. Коли він задзвонить, ми підемо додому".
Право на бажання
Ваша дитина голосно вимагає в магазині машинку. Ви можете відреагувати на це по звичці: "Тобі все мало! У тебе ж вдома п'ять машинок!" І витягти дитину, що репетує, з магазина. А можете не купувати іграшку, але визнати право дитини хотіти її: "Я розумію тебе, машинка дійсно гарна, але сьогодні в мене немає грошей". І дитина заспокоїться, навіть не одержавши заповітний автомобіль.
Відмова від критики
Критикувати - виходить, судити, оцінювати, таврувати ганьбою. Критика викликає в дитини опір. Згадаєте, як Ви самі реагували на зауваження батьків, і зрозумієте, чому Ваші діти "обороняються". Син не може вирішити завдання? Простіше всього його висміяти: "Це ж легке завдання! Ми ж з тобою все розібрали вчора! Як можна таке не зрозуміти?!" Реакція дитини буває різною від: "Я - тупиця" до "...і не буду робити". Але Ви допоможете їй, якщо скажете: "Так, це нелегко. Але я думаю, що ти впораєшся. Подумай ще".
Звичайно, ці ради не універсальні. Не сподівайтеся, що в будинку відразу запанує тиша та благодать. Будьте готові до того, що діти можуть віднестися з підозрою до Вашого "нового" поводження. Але якщо за день Ви хоч раз зумієте запобігти конфлікту, виходить, Ви на вірному шляху.
Кожна дитина неповторна, і Вам вирішувати, які методи застосовувати в тій або іншій ситуації.
Пробуйте, шукайте, підходьте до виховання дитини творчо. Час і сили, витрачені на відновлення миру в родині, варті того.