Заклад загальної середньої освіти № 3 м.Коростишева

   





Безпечне освітнє середовище

Безпека дитини в Інтернеті: про що необхідно говорити

Зараз в Україні майже 22 млн користувачів Інтернету і питання безпеки в мережі більш ніж актуальне. У цьому контексті турбота про дітей набуває більших масштабів. Якщо раніше треба було говорити з дітьми про їх безпеку поза домом тощо, то вже давно має сенс застерігати їх від негараздів під час перебування в інтернеті. 

Читати далі...

ВІД ЧОГО ВАРТО ЗАХИЩАТИ ДИТИНУ
Інформаційна безпека стосується захисту життєво важливих інтересів людини (і більш глобально – суспільства, держави). Неправдива, неповна, невчасна інформація може нанести шкоду. Особливо вразливі у цьому контексті діти. Вони можуть не знати, яку інформацію можна викладати в мережу, а яку не варто. Інколи школярі не можуть правильно зреагувати на матеріали з мережі з різних причин. Робота у цьому напрямку для вчителів та батьків дуже важлива. Безконтрольний доступ до інтернету може мати негативні наслідки для дитини.
Типи загроз
Стосуються особистої безпеки:
  • Ознайомлення з порнографічними матеріалами, ненормативною лексикою, інформацією суїцидального характеру, расистського, ненависницького чи сектантського змісту.
  • Загроза отримання недостовірної чи неправдивої інформації.
  • Формування залежності (ігрової, комп’ютерної, інтернет).
  • Спілкування з небезпечними людьми (збоченці, шахраї, грифери).
  • Залучення до виконання протиправних дій (хакерство, порушення прав та свобод інших). 

 

 Стосуються безпеки інших

  • Матеріали, існування та використання яких може стати причиною посягання на безпеку оточуючих (наприклад, інформація про створення вибухівки).
  • Свідоме та несвідоме введення в оману інших.
  • Вчинення протиправних дій, що тягнуть за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.
  • Кібербулінг – свідоме цькування та приниження, передусім однолітків.

   

    Найбільш розповсюдженим способом отримання особистих даних є використання соцмереж для вивідування особистої інформації користувачів та її розповсюдження. Відтак запропоновану інфографіку з простими правилами, які допоможуть убезпечити дітей можна використовувати і вчителям під час тематичних годин спілкування, і батькам.

 

           

Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників 

у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей

Відповідно до Закону України «Про охорону дитинства» та Конвенції ООН про права дитини, кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність, захист гідності та найкраще забезпечення її інтересів.

Алгоритм дій у випадку виникнення підозри щодо жорстокого поводження з дитиною або якщо є реальна загроза його вчинення (удома, з боку однолітків, з боку інших працівників навчального закладу або інших осіб пропонуємо працівникові психологічної служби діяти в такий спосіб.

 

 

    Детальніше...

        Працівник психологічної служби (практичний психолог, соціальний педагог) може запросити на зустріч дитину, стосовно якої поступила інформація про жорстоке поводження щодо неї. Зустріч може проходити у кабінеті психолога, соціального педагога чи в окремому приміщенні.
     При зустрічі, варто познайомити дитину з темою сьогоднішньої розмови, уникаючи таких сугестивних слів як: «важкий», «страшний», «насильство» і т.д. Основною метою бесіди з дитиною - є отримання повного обсягу інформації про те, що відбулося в ході спонтанної розповіді дитини.
      Під час розмови фахівець має сидіти поруч із дитиною, не допускаючи розділення столом; спілкуючись з дитиною необхідно демонструвати повагу щодо неї, намагатись створити атмосферу довіри (наприклад пригостити дитину чаєм).
     У процесі розмови фахівець повинен з’ясувати терміни подій які відбулися з дитиною та отримати їх опис для цього варто ставити цілеспрямовані запитання про насильство: 
  1. про характер насильства, якщо воно було;
  2. часу і обставин;
  3. про людину, що заподіяла насильство;
  4. з’ясувати місце події;
  5. опис оточення;
  6. коли це трапилося, у який час - уранці, вдень, увечері, вночі, у яку пору року і т.д.
     Якщо дитині важко розказувати про події, які вона пережила, необхідно запропонувати відтворити травмуючу ситуацію за допомогою, наприклад, малюнку; за допомогою предметів, наприклад, ляльок. На прикінці бесіди необхідно емоційно підтримати дитину (заспокоїти), подякувати за розповідь, не зважаючи на отримані результати.
Якщо дитина підтвердила, що пережила жорстоке ставлення, необхідно провести документування отриманих від неї фактів за протоколом 1-Н - Відкрити....
     Після заповнення протоколу, працівнику психологічної служби необхідно віддати його оригінал директору навчального закладу чи його заступнику, копію протоколу необхідно залишити у себе.
    Працівник психологічної служби повинен дотримуватись принципу конфіденційності щодо дитини-жертви, особливо у межах навчального закладу. Працівнику психологічної служби необхідно провести зустріч з батьками (чи опікунами) постраждалої дитини, провести зустріч з батьками учнів-кривдників (якщо інцидент насильства відбувся серед учнів). Скласти план психологічної реабілітації жертви та її кривдника, особливо, якщо останнім виступає інший учень (учні) закладу. За необхідності потрібно залучити фахівця з місцевого центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
     Алгоритм дій у випадках, коли працівник психологічної служби став свідком жорстокого поводження з дитиною в умовах навчального закладу (з боку однолітків, з боку інших працівників навчального закладу або інших осіб), рекомендується наступний порядок дій. Вжити заходів для припинення насильства або жорстокого поводження. Забороняється застосовувати фізичну силу до учасників інциденту. Якомога швидше повідомити представника служби охорони навчального закладу, вчителів, інших дорослих. Після припинення інциденту у разі необхідності необхідно надати постраждалому першу медичну допомогу: супроводити дитину для обстеження стану її здоров’я до медичного пункту закладу, а у разі необхідності - до відповідного закладу охорони здоров’я з метою надання медичної допомоги і документування фактів жорстокого поводження.
В кабінеті психолога чи соціального педагога (в окремому приміщенні) провести первинне опитування учасників інциденту: жертви, кривдника чи (кривдників), свідків. Скласти протокол 2-Н - Відкрити.
      З метою надання первинної психологічної допомоги, з’ясування обставин ситуації жорстокого поводження і документування фактів, спочатку необхідно провести зустріч з постраждалою дитиною якщо її фізичний стан це дозволяє. Фахівцеві слід терпляче вислухати розповідь дитини та запротоколювати її інтерпретацію подій.
     Працівнику психологічної служби в цій ситуації недоречно:
  • бути нетерплячим та перебивати опитуваних;
  • намагатися завершити думки учасників інциденту, їх висловлювання;
  • втрачати зоровий контакт з учасниками інциденту, жестами та рухами тіла демонструвати неуважність;
  • відповідати недоладно; змінювати предмет розмови;
  • залякувати постраждалу дитину ( в тому числі тим, що її родичів буде суворо покарано, якщо дитина постраждала від жорстокого поводження з боку рідних людей);
  • залякувати інших учасників інциденту - нападника, свідків; критикувати учасників інциденту або глузувати з них;
  • виносити оцінні судження на адресу учасників інциденту.
     Після проведеного опитування постраждалого не залишати його наодинці (доручити постраждалого до приходу батьків класному керівнику, вихователю, іншому педагогічному працівнику).
Провести бесіду з кривдником дитини і внести його бачення подій до протоколу - 2-Н - Відкрити...
     При спілкуванні з кривдником фахівцю психологічної служби доречно представитися, пояснити доцільність даної бесіди; попередити про необхідність складення протоколу; розмовляти спокійно, демонструючи врівноваженість; дотримуватися позиції: «Я виконую свої обов’язки»; уникати оцінних суджень, засуджувати, намагатися «виховувати».
      Розмову слід проводити таким чином, щоб вона була для винуватця (винуватців) сигналом, що він не може розраховувати на подальшу безкарність.
     Провести співбесіду (співбесіди) з учасниками (свідками) інциденту. Співбесіди відбуваються з кожним учасником окремо. Їх результати заносяться до протоколу.
     Оформлений належним чиномПротокол - 2-Нз підписом працівника психологічної служби подається керівництву навчального закладу і підписується. У разі відмови від підпису працівник психологічної служби у графі 6.1 фіксує: «від підпису відмовився (відмовилась)», ставить дату і час. Копію цього протоколу працівник психологічної служби надає за вимогою батькам або особам, що їх замінюють, законним представникам всіх учасників інциденту або представникам правоохоронних органів фіксуючи дату і час видачі копії. Протокол зберігається у працівника служби протягом п’яти років і є документом суворої звітності.         
    Якщо дитина зазнала жорстокого поводження з боку працівників закладу, з боку учнів закладу - адміністрація навчального закладу на цій підставі зобов’язана провести службове розслідування, притягнути до дисциплінарної відповідальності винних і обов’язково повідомити про виявлений факт насильства.
     У навчальних закладах із означеної проблеми ведеться відповідна документація, зразки бланку повідомлення про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження або стосовно якої існує загроза його вчинення та журналу обліку звернень та повідомлень про жорстоке поводження з дітьми або загрозу його вчинення, затверджені наказом від 19.08.2014 № 564/836/945/577, який направлений для впровадження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або загрози його вчинення.( лист МОН від 29.09.14 № 1/9-498). Працівнику психологічної служби (практичному психологу, соціальному педагогу) необхідно скласти план роботи з психологічної реабілітації постраждалих та кривдника (кривдників), якщо останнім є інший учень або співробітник навчального закладу.
          
        

1
2